Теперішній світовий досвід обробки грунту механізованими системами перебуває під сильним впливом енергетичних та економічних глобальних проблем, і є об’єктивним відображенням подорожання цін на енергоресурси, що породило скорочення обробітку грунту і зменшення витрат на якісні грунтові роботи чи скорочення їх до мінімуму.
Окрім значної економії затрат на вирощування насіння культур практика сільського господарства до низького або взагалі нульового рівня, така ситуація сприяє і позитивним факторам впливу на сільськогосподарські грунти. Скорочення чи повне вилучення з агротехнології механізованої обробки ґрунту сприяє його захисту від ерозії, заощаджуючому використанні потенціалу родючості.
Проте, за таких технологій суттєво зменшується ефективність механічного обробітку ґрунту у виконанні однієї з важливих його функцій — захисту посівів від шкідливих організмів не використовуючи пестициди.
У зв’язку з цим, вказані агротехнології в сучасному землеробстві відрізняються надмірним навантаженням пестицидами. Для покращення урожайності земель багато землеробів використовують добрива, які тільки погіршують екологію землі. Ефективно захистивши врожай від шкідників та інтенсивне використання пестицидів створює проблеми в агроландшафтах. Розв’язання вказаної проблеми полягає у альтернативному застосуванні систем механічного обробітку ґрунту для контролю за шкідниками, які б відрізнялись економією затрат палива та економічно і екологічно обґрунтованим допоміжним застосуванням природних добрив.
Ось чому рекомендується в умовах дбалого землекористування система полицево-безполицевого базового обробітку ґрунту в сівозміні, що відрізняється кращою ефективністю в контролюванні рівня зарощування бур’янами та контролю над їх ростом.
ЇЇ суть полягає в почерговій зміні упродовж ротації сівозміни полицевої обробки ґрунту ярусними плугами під цукрові буряки один раз на 4—5 років із використанням заходів безполицевого обробітку — дискуванням та плоскорізним розпушуванням проміжку часу між оранками.