Ринкові перетворення, процеси економічної інтеграції країн, створення вільних економічних зон і міжнародних об'єднань — усе це сприяло інтеграції вітчизняної економіки у світове співтовариство та гармонізації її облікової системи з континентальною. В умовах фінансової кризи, значного подорожчання матеріальних ресурсів та їх дефіциту особливого значення набувають нові форми і методи управління економічними ресурсами. Розвиток інноваційних процесів у суспільстві, своєчасне оновлення, економне витрачання матеріальних ресурсів та задоволення потреб споживачів забезпечуються шляхом відтворення потенціалу інтелектуальних ресурсів, заснованого на досягненнях науки, освіти та інформаційних технологій.

Сучасний етап суспільного й економічного розвитку України потребує чіткого управління процесами трансформування національної економіки з боку органів державного управління. В умовах ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з належним управлінням національним господарством, адже реформування економічних відносин у напрямі ринкових перетворень у країні охоплює всі сфери діяльності суспільства.

За даними аналітичних оцінок представників Ради Європи, в нашій країні існують чотири основні сфери тіньової "кримінальної активності", які стали джерелом отримання нелегальних прибутків: контрабанда, нелегальне маніпулювання процесом приватизації, ухилення від сплати податків, корупція.

Окремі аспекти реструктуризації підприємств досліджуються у працях багатьох українських науковців, зокрема О. Амоші, М. Білик, С. Довбні, І. Зятковсь- кого, О. Ковальова, І. Отенко, Н. Москаленко, увага яких концентрується передусім на обґрунтуванні організаційно-економічного механізму реструктуризації, діагностиці фінансового стану підприємств, удосконаленні планування відповідних заходів. Водночас не охопленими залишаються питання ролі реструктуризації в нейтралізації конфліктів інтересів різних груп на основі вдосконалення фінансових відносин бізнес-структур із внутрішнім і зовнішнім середовищами. Недостатньою мірою висвітлено також інші фінансові аспекти реструктуризації. Мета пропонованої статті полягає в дослідженні фінансових домінант реструктуризації підприємств в Україні та виробленні на цій основі висновків і пропозицій щодо підвищення її ефективності.

Найважливішими суб’єктами пенсійної системи Пенсійного фонду України є страхувальники та одержувачі пенсійних виплат, оскільки між ними функціонує прямий взаємозв’язок, сутність якого полягає в тому, що від правильності та своєчасності нарахування й сплати страхових внесків залежить забезпечення належного рівня виплати пенсій.

Підґрунтям для визначення основних організаційних аспектів ведення обліку і контролю у будь-якій країні є документи нормативно-правового характеру, де закріплені відповідні норми права. Формами закріплення норм права є нормативно-правовий акт та правовий договір. При цьому, на шляху міжнародної інтеграції України, основним джерелом закріплення правових основ співробітництва є міжнародний договір.

З набуттям Україною незалежності, відбувається і формування власного нормативно-законодавчого поля. Значна увага в даний період приділяється побудові власної національної пенсійної системи. 21 грудня 1990 року було створено Українське республіканське відділення Пенсійного фонду (Додаток В).

Реформування системи пенсійного страхування в Україні вносить багато нового та цікавого в сферу законодавчо-правового забезпечення. Тобто, відбувається формування нової національної система пенсійного захисту, яка законодавчо закріплена в Конституції, що є Основним законом України. Ст. 46 Конституції України визначає права громадян на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у випадку втрати годувальника чи працездатності (повної, часткової, тимчасової); у разі настання безробіття (за незалежних обставин) чи в старості, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Поняття ризику в господарській діяльності існувало здавна й було пов’язане з невизначеністю в майбутньому внаслідок певних дій або рішень. Загалом, уся життєдіяльність людини схильна до сукупності випадковостей, а отже, і ризиків. Поняття ризику багатогранне. Воно відображає непевність у майбутньому результаті, пов'язану з можливими втратами того, хто приймає рішення. Поняття “інвестиційний ризик” більш вузьке.

Розглядаються причини виникнення світової фінансової кризи, зумовлені нею проблеми та пропонуються принципово нові підходи до регулювання фінансової системи в умовах глобальної кризи.